ІЗ ШКОЛИ I СТУПЕНЮ ДО СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ
ШКОЛИ ІІ СТУПЕНЮ
Пилюгіна Ганна Анатолыъвна
Харьковский государственный медицинский университет
Научный руководитель доцент В.М.Сінайко
Актуальність обраної теми зумовлена тим, що в останні роки у нашій країні створюється багато ліцеїв та гімназій, і батьки іноді намагаються будь-якою ціною віддати дітей до таких шкіл, забуваючи про їх фізичні можливості та особистісні якості. Коли діти переходять із школи І ступеню до спеціалізованої школи ІІ ступеню, у них, окрім стресорів, притаманних усім дітям цього віку, таких як збільшення кола вчителів, зростаюче розумове навантаження, зміни у міжособистісних відносинах тощо, з’являються додаткові стресори: нове коло однокласників (п’яті класи досліджуваної української гімназії № 6 формуються з дітей з різних шкіл) і більші розумові навантаження порівняно із звичайною школою.
Для підтвердження висунутої гіпотези про виникнення психічного дискомфорту під час переходу дітей із школи І ступеню до спеціалізованої школи ІІ ступеню були проведені тестування п’ятикласників української гімназії № 6 за тестом шкільної тривожності Філліпса. Опитувальник розрахований на дітей середнього шкільного віку. Тест складається з 58 запитань, які зачитувались школярам. На кожне запитання вимагалося однозначно відповісти "Так" чи "Ні". Група опитуваних налічувала 96 осіб віком 9-11 років, учнів 5-А, 5-Б, 5-В класів української гімназії №6, серед них 69 дівчаток і 27 хлопчиків (оскільки існує певна різниця у психології дівчаток і хлопчиків, у аналізі робіт їх було розподілено на різні підгрупи).
Результати дослідження показали підвищення рівня шкільної тривожності за такими факторами:
загальна тривожність у школі – загальний емоційний стан дитини, пов''язаний з різноманітними форми його включення до життя школи (26,30% від загальної кількості дівчаток та 24,04% хлопчиків мали високі показники);
страх самовираження – негативні емоційні переживання ситуацій, сполучених з необхідністю саморозкриття, подання себе іншим, демонстрації своїх можливостей (59,67% дівчаток та 45,25% хлопчиків продемонстрували підвищені показники);
страх ситуації перевірки знань – негативне ставлення і переживання тривог у ситуаціях перевірки (особливо привселюдної) знань, досягнень, можливостей (72,22% дівчаток та 53,33% хлопчиків мали підвищені показники);
страх не відповідати очікуванням оточуючих – орієнтація на значення інших в оцінюванні своїх результатів, вчинків і думок, тривога з приводу оцінок, що даються навколишніми, чекання негативних оцінок (38,31% дівчаток та 44,44% хлопчиків мали підвищені показники);
проблеми і страхи у відношеннях з вчителями – загальний негативний емоційний фон відношень із дорослими в школі, що знижує успішність навчання дитини (58,14% дівчаток та 41,42% хлопчиків мали підвищені показники).
Для перевірки зв’язку виникнення психічних проблем у школі з індивідуальними особливостями дитини, як наприклад, нестійкий тип нервової системи, було використано підлітковий опитувальник Айзенка. Порівняльний аналіз результатів досліджень за тестом шкільної тривожності Філліпса та підлітковим опитувальником Айзенка показав, що майже всі діти з нестійким типом нервової системи мають підвищені або високі показники тривожності (94,44 % дівчаток і 100% хлопчиків). Однак треба відмітити, що близько 50% дітей зі стійким типом нервової системи мають при цьому високі показники рівня загальної тривожності. Тому можлива наявність додаткових причин, які заважають адаптації учнів. Ними можуть бути:
ендогенні фактори:
хронічні соматичні захворювання,
недостатність внутрішніх мотивів до навчання при жорстких вимогах дорослих ставити його на перший план;
екзогенні фактори:
умови сімейного виховання, а також виховання в дитячому садку та молодшій школі, тобто помилкові уявлення та принципи роботи вихователів,
сучасна педагогічна ситуація в школі (уявлення і принципи роботи вчителів, їх особистісні якості),
режим дня (розклад уроків, навчальні навантаження),
екологічна ситуація, яка впливає на фізичне та психічне здоров’я дітей.
Таким чином, ця проблема потребує подальшого вивчення за вищевказаними напрямками.
Отже, проведені дослідження переконливо свідчать, що діти дійсно важко переживають перехід зі школи І ступеню до школи ІІ ступеню, що підтверджують високі показники шкільної тривожності, і однією з найважливіших причин цих переживань є особистісні якості дітей.
