ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОЇ СТРУКТУРИ СИНДРОМУ ПАТОЛОГІЧНОГО ПОТЯГУ ДО ТЮТЮНУ У СТУДЕНТІВ
Полухіна Наталія Дмитріївна
Харківський державний медичний університет
Науковий керівник: ас. Пономарьов В.І.
Результати багаторічних досліджень та клінічна практика показують, що проблема паління негативно проявляється на індивідуальному, мікросоціальному рівні та в цілому представляє загальнонаціональну небезпеку для здоров''я населення України та інших країн. Розповсюдженість паління в розвинених країнах складає до 60% серед чоловіків та 25% серед жінок. За даними сучасних вчених в Україні тютюновою залежністю страждають кожний другий чоловік та кожна п’ята жінка. За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я наша країна займає 17 місце серед усіх країн по вживанню сигарет.
Відомо, що систематичне паління має два основні різновиди: звички до паління та тютюнової залежності, причому звичка до паління визначається лише симптомами зміненої реактивності організму на вдихання тютюнового диму та підтримується традиціями паління тютюну у соціальному середовищі; її розповсюдженість за даними літератури складає лише 7% тих, хто палить. В той же час тютюнова залежність супроводжується ознаками патологічного потягу до паління, наявністю синдрому відняття тютюну та зміни толерантності.
Однією з ознак сучасності є постійне зростання розповсюдженості тютюнопаління серед осіб молодого віку, студентів та учнівської молоді. Так, у віці 12-13 років палять приблизно 7% школярів, серед 16-річних спостерігається вже 40% тих, хто палить, а з 18 років починають палити тютюн 80% молодих людей (І.К.Сосін, Ю.Ф. Чуєв, 2003). Вище сказане визиває особу тревогу та визначає важливість необхідності розробки нових методів, спрямованих на покращання діагностики клінічних форм тютюнової залежності та розробки сучасних засобів її лікування та профілактики.
Нами було проведено обстеження 100 cтудентів ІІІ-го курсу медичного університету (31,6% чоловіків та 68,4% жінок). Комплекс методів включав клініко-психопатологічне обстеження психічного стану студентів, оцінку соціально-психологічних умов їх життя та навчання, виявлення властивостей особистості за допомогою методик СМОЛ та ТРАНС, оцінку емоційної напруженості за методикою “Незакінчені речення”. Особливості клінічної структури, формування та перебігу синдрому патологічного потягу до тютюну у студентів вивчались за допомогою спеціально розроблених методик.
На підставі проведення обстеження нами була визначена розповсюдженість систематичного тютюнопаління серед обстежених нами студентів, що складала 11%. Аналіз типу тютюнопаління дозволив встановити, що у більшості студентів, що палять систематично, розвиваються ознаки залежності від тютюну, їх доля складає 80,8%. В той же час звичка до тютюнопаління виявлена лише у 19,2% студентів, що палять систематично. Таким чином, у переважної більшості студентів, які регулярно палять тютюн, формуються симптоми патологічного потягу до паління.
Згідно класифікації В.К.Смирнова, виділені такі компоненти синдрому патологічного потягу до тютюну: ідеаторний, вегето-судинний, невротичний (астенічний та афективний), поведінковий. Наявність цих компонентів відображає взаємозв''язок клінічних симптомів, що характеризують розвиток тютюнової залежності. Необхідно відмітити, що у обстежених нами студентів нерідко одночасно виявлялися ознаки різних компонентів синдрому патологічного потягу до тютюну.
Ідеаторний компонент синдрому патологічного потягу до тютюну характеризувався рядом симптомів, що виникали при відмові від паління більше, ніж на 30 хвилин: З''являлись спогади про паління (уявні, образні або уявно-образні), виникало бажання запалити. Ці думки контролювались хворими, або набували нав''язливий характер та при спробах відмови від паління мали характер надцінних. Найбільшої інтенсивності ідеаторний компонент патологічного потягу до тютюну досягав через 30-120 хвилин після останньої викуреної сигарети, а після нічного сну – одразу або через 30-60 хвилин прокиданння. Важливим також було виявлення характеру паління, який при наявності ідеаторного компоненту був автоматичним, неусвідомлюваним.
В результаті проведеного нами обстеження ідеаторний компонент синдрому патологічного потягу до тютюну був виявлений у 10,81% студентів, його розповсюдженість була найвищою серед інших компонентів означеного синдрому.
Вегето-судинний компонент (або вегето-судинна реакція) діагностувався при виявленні протягом клінічного обстеження хворого таких симптомів, як головний біль, запаморочення голови, тремор кінцівок та пальців рук, підвищення частоти серцевих скорочень, дискомфорт в епігастральній області, спрага, нудота, підвищена спітнілість, коливання артеріального тиску, сухий кашель, болі різної локалізації. Ці симптоми як правило виникали у випадках відмови від паління протягом 2-3 годин. Вегето-судинний компонент синдрому патологічного потягу до тютюну був виявлений у 3,39% студентів, він нерідко супроводжував ідеаторний симптомокоплекс та обтяжнював його.
Невротичний компонент синдрому патологічного потягу до тютюну клінічно визначався астенічними та афективними розладами, що виникали при відмові від паління протягом 2-3 годин. Астенічна реакція проявлялась у вигляді стомлюваності, виснаженості, роздратованості, зниження працеспроможності, непосидючості, в''ялості, підвищеної відволікаємості, погіршення уваги, неможливості сконцентруватися, виникненні незвичних відчуттів (печіння, поколювання), порушення сну. Вона була виявлена у 7,42% студентів.
В той же час афективна реакція в межах невротичного компоненту синдрому патологічного потягу до тютюну характеризувалась виникненням тревоги, неспокою, роздратованості, гнівливості, експлозивності, нестриманості. Важливими симптомами афективної реакції були депресія, гіпотимія, ідеаторна заторможеність, туга, коливання настрою. Означені симптоми виникали у 4,87% студентів та суттєво впливали на рівень їхнього загального самопочуття та в значній мірі знижували мотивацію до навчання.
Діагностична оцінка поведінкового компонента в курців здійснювалась в сукупності з аналізом означених вище рівнів (ідеаторного, вегето-судинного, невротичного). Вона характеризувалась наявністю при утриманні від паління протягом 2-3 годин таких симптомів, як метушливість, непосидючість, намагання зайняти себе будь-чим, переключитись на інший вид діяльності, або дістати відповідні цигарки, безцеремонність, зміна курильної поведінки із зниженням або відсутністю ситуаційного контролю. Цей компонент синдрому патологічного потягу до тютюну зустрічався у 7,84% студентів.
На підставі проведеного обстеження нами була встановлена розповсюдженість систематичного тютюнопаління серед студентів, що склала 11%. Виявлене переважання симптомів патологічного потягу до тютюну у студентів, які регулярно палять тютюн.
У обстежених нами студентів клінічна картина тютюнової залежності формувалась при неоднозначній участі ідеаторного, вегето-судинного, невротичного (астенічного та афективного) та поведінкового компонентів, що у кожного обстеженого були представлені в різній мірі та нерідко сполучались один з іншим. В той же час у всіх студентів, які систематично палять, переважно зустрічався ідеаторний компонент синдрому патологічного потягу до тютюну.
